Сфера

Начало книги

ГОСПОДИ, подумала Мей. Це справжній рай.

Територія компанії була дуже розложиста і простора, позначена яскравим мерехтінням тихоокеанських хвиль, але водночас в усьому вгадувалася продуманість, усе було розставлено по своїх місцях надзвичайно дбайливими руками. Там, де колись розташовувалася корабельня, а потім кінотеатр із заїздом на авто, а згодом «блошиний ринок», а відтак пустка, тепер виднілися смарагдові пагорби і фонтан Калатрави [1]. І галявина для пікніків зі столами, розставленими невеликими колами. Тенісні корти з ґрунтовим і трав’яним покриттям. А також волейбольний майданчик, по якому викрутасами, немовби якийсь струмок, бігали і безперестанку вищали малі вихованці центру денного догляду за дітьми. А посеред усього цього — виробничі приміщення, чотириста акрів лискучої сталі та скла, штаб-квартира найвпливовішої у світі компанії. А ще блакитне небо над головою — чисте і прозоре.

Читать дальше →