П'ятий сезон

Начало книги

 Ви тут.

  Давайте почнемо з кінця світу, чому б і ні? Покінчимо з ним і будемо рухатися далі, до більш цікавих речей.

  По-перше, особистий фінал. Існує те, про що вона буде думати знову і знову у найближчі дні, уявляючи, як помер її син і намагатися зрозуміти щось настільки страшенно безглузде. Вона буде огортати побите маленьке тіло Уче ковдрою, за винятком його обличчя, тому що він боїться темряви, і буде сидіти поруч з ним оніміла, і вона не буде звертати уваги на світ, який закінчується зовні. Світ вже закінчився всередині неї, і закінчився назавжди. Зараз вона як старий капелюх.

  Про що вона подумала тоді, і пізніше, це було: Але він помер вільним.

  Це її гірка, втомлена самотність відповідала на якесь питання при кожній розгубленій, приголомшеній спробі самостійно осягнути те, що сталося:

  Він не був. Не зовсім. Але тепер буде.

  * * *

  Але нам необхідний контекст. Давай спробуємо ще раз описати кінцівку, додавши континент.

Читать дальше →