Самум

Начало книги

Інспектор прилетів удосвіта. Два сонця зійшли одне за одним, і корабель опустився на посадковий майданчик о сьомій шістдесят п’ять за місцевим часом.

— Гришо, — сказав губернатор, — попередь своїх: сидіти на місцях, як пришитим. Побачу когось під час роботи на терасі…

І він значущо замовк.

Губернатор двадцять років владарював на Ірисці, пережив десятки халеп і дві великі виробничі катастрофи, та втримався на посаді. Тепер під нього копали, і ні завадити недоброзичливцям, ні бодай проконтролювати їх губернатор не міг: від Іриски до Центру було тридцять земних годин у дорозі, а зв’язок останнім часом працював нестабільно. Поява чиновника з позаплановою інспекцією могла бути як дрібною прикрістю, так і Останнім Дзвоником, тому губернатор не спав ніч.

Третій зам не любив губернатора, зокрема за те, що той уперто звав його Гришею. Справжнє ім’я зама було Саундер: його батьки, на той момент п’ятнадцятирічні, вирішили, що немовля надто гучно горлає, і нарекли його собачою кличкою. Саундер Григор’єв звик відгукуватися на Сашу, та губернатор прозвав його Гришею, вкотре стверджуючи цим свою свавільницьку владу.

Читать дальше →