Самум

Начало книги

Інспектор прилетів на світанку. Два сонця зійшли одне за одним, і корабель опустився на посадковий майданчик о сьомій шістдесят п’ять за місцевим часом.

— Гришо, — сказав губернатор, — попередь своїх: сидіти на місцях, як пришиті. Побачу когось у робочий час на терасі…

І він виразно замовк.

Губернатор двадцять років царював на Ірисці, пережив десятки НП і дві великі виробничі катастрофи, але втримався на посту. Тепер під нього копали, і ні завадити недоброзичливцям, ні хоч би проконтролювати їх губернатор не міг: від Іриски до Центру було тридцять земних годин шляху, а зв’язок останнім часом працював нестабільно. Поява чиновника з позаплановою інспекцією могла бути як дрібного неприємністю, так і Останнім Дзвінком, тому губернатор ніч не спав.

Третій заступник не любив губернатора, зокрема за те, що той затято називав його Гришею. Справжнє ім’я заступника було Саундер: його батьки, на той момент п’ятнадцятирічні, вважали, що дитина занадто голосно репетує, і дали йому собачу кличку. Саундер Григор’єв звик відгукуватися на Сашка, але губернатор прозвав його Гришею, зайвий раз утверджуючи цим свою самодурську владу.

Читать дальше →