Шедевр за вуаллю

Начало книги

Про це не писали в газетах. Не говорили по радіо. Не показували по телевізору.

Під час запуску одного з космічних кораблів, коли на орбіту піднімалися космонавт Н. і космонавт 3., я випадково потрапив до кабіни корабля. Побачили мене, коли вже було дано команду: «Старт». Космонавти отакенними очима дивилися на мене крізь віконечка скафандрів. А я їм винувато посміхався. Під нами ревіло полум’я. Ніби в гігантській мартенівській печі. Ракета вібрувала, як автобус по дорозі з Хмільника до Старої Синяви. Стискувало скроні, мов після доброго перепою. Але дуже скоро все це минуло, і стало зовсім легко.

Космонавти поглядами привітали один одного і передали на землю:

— Все гаразд! Вийшли на орбіту!

— Вітаємо! — пролунало з Землі.— А що це за об’єкт біля вас рухається?

— Вам хіба невідомо? Ми думали, це ви його підсадили.

І звернулися до мене:

— Як тебе звати?

— Вася, — кажу. — Вася Оприщенко…

На Землі довго мовчали. Мабуть, радилися, що робити.

Читать дальше →