Беладонна. Любовний роман 20-х років

Начало книги

«Дітям до 16» або червоний квадратик — треба було б поставити якийсь застережний знак на обкладинці цієї книжки. У двадцятих роках не знали ні літературознавчого терміна, ні розмовного означення «любовний роман». Зібрані тут твори критики називали дрібнобуржуазною, міщанською, побутовою і навіть статевою літературою. Нова українська радянська література прагнула «великого роману», та коли 1928 року вийшли «Місто» Валер'яна Підмогильного, «Недуга» Євгена Плужника, «Золотий павучок» Олеся Донченка, «Гармонія і свинушник» Бориса Тенети, «Дівчинка з ведмедиком» Віктора Домонтовича, — критика розгубилася. Де світоглядні та ідейні конфлікти? Де образи пролетарів? Де виробнича тематика?

Недаремно комуніст і голова міськради Радивон Саран не може підібрати слова для почуття, яке його охопило. Автор, Петро Ванченко, підказує: то було кохання — «нині занедбане почуття». Як, комуніст закохався в опереткову артистку і кидає сім'ю? А комсомолець учащає до повії чи заглядається на чужу дружину? Сільський парубок розважається, заводячи безвідповідальні стосунки з дівчатами? «Біологія над усе!» — обурено констатував чесний комсомолець Леонід Смілянський, критикуючи свого товариша Олеся Донченка.

Читать дальше →