Лис та інші детективні історії.

Начало книги

У райцентрівських готелях, навіть дорогих, живе незнищенний дух дешевого мила, крохмалю і злежалого гіпсу. І тільки забутий зів'ялий букетик уплітає в нього зворушливий аромат провінції. У денний час тут мешкає лунка тиша.

Чоловік середніх літ, що поселився в обідню пору, стояв перед відчиненим вікном, вбираючи очима і тремтливими ніздрями новий простір. Гранітний тротуар із першими золотими монетами акацієвого листя, кумедна крихітна церквичка, газетний кіоск, а за ними млява ріка з дивною назвою Латориця. На березі діти гралися з рябим мисливським собакою. Їх голоси, що танули в кронах дерев, підхоплювала і несла вниз ріка.

Делікатно вдарив кілька разів церковний дзвін, провіщаючи полудень. Новий пожилець видобув телефон і набрав Будапешт, куди він прямував дві години тому.

— Сьогодні я не буду. І завтра, мабуть, теж.

— Зрозуміло, — сказали там. — А коли вас чекати?

— Не знаю.

Там промовчали якусь мить і перепитали. Він говорив досить голосно і чітко, та й зв'язок був добрим. Просто ті не звикли досі чути від нього таких відповідей — «не знаю».

Читать дальше →