Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя

Начало книги

Запитання, яке я винесла в заголовок передмови, мені колись поставили під час одного з інтерв’ю. Відбувалось це в Луцьку, був спекотний червень. Втомлена після лекції, я почала відповідати фразами-кліше: нам цікаве минуле, бо воно дає можливість зрозуміти, звідки взялись теперішні (гастрономічні) тенденції, середньовічна кухня видається такою далекою і екзотичною, що про неї завжди можна послухати тощо. Ці банальності справедливі, але не передають духу середньовічної їжі.

Насправді варто було відповісти інакше: нам цікава середньовічна кухня, бо вона може надихати на гастрономічні експерименти. Вона розширює наш світогляд, обмежений звичною, повсякденною їжею із її безпечними смаками. Чому б для м’яса не приготувати підливи з цукром? Чи солодкий пиріг — із дрібно нашинкованим фазаном? Чи, може, варто тушкувати рибу в соусі з вина, елю та меду? Ми б ніколи не поставили собі цих запитань, якщо б не заглядали в середньовічні кулінарні книги.

Читать дальше →