Петлюра. Боротьба

Начало книги

Важкий шлях, народе України, до твого щастя… Тернями встеляють його твої вороги і, як дикі звірі, вичікують хвилі, коли б кинутися на тебе й своїми забрудненими пазурами впитися у твоє молоде тіло… й ссати з нього твою святу кров. А ти, зневірений і втомлений, блукаєш серед цього бруду, чуток, провокацій, підлесливих обіцянок, котрі тільки розпорошують твої сили й розбивають дух твій. Зневір’ю, розчаруванню не може бути місця в час, коли на довгі літа вирішується твоя доля, твоє щастя і твій добробут. Лише міць, єдність і тверде непохитне стремління до повної незалежності й свободи може бути нашим побратимом.

Симон Петлюра. До населення всієї Соборної України. 17 вересня 1919 р.

Ця історія почалася наприкінці 1918 року. У той час Україну очолював гетьман — колишній царський офіцер, український політик Павло Петрович Скоропадський, а країна називалась Українською Державою. Навесні того року багатотисячна німецька армія вторглась із західного берега Збруча, уклавши угоду з українськими політиками. Ця угода була вкрай проста: німецький уряд допомагає звільнити Україну від більшовиків, натомість до Німеччини має бути відправлено сотні тисяч потягів із продуктами. «Війна за їжу» — так це називали і жартома, і всерйоз. Війська просувалися швидко — українці й німці витісняли червоних на всіх фронтах. Як відомо, Симон Петлюра зі Слобідським кошем першим увійшов до Києва, не бажаючи поступатися перемогою інтервентам. Тоді ж німецьке командування визнало дії Симона Васильовича небезпечними, і він був змушений скласти свої повноваження в Коші. І очолив Союз земств — організацію, що координувала самоврядування на місцях. У кінці квітня відбувся так званий гетьманський переворот — на з’їзді хліборобів, що проходив у приміщенні київського цирку, Скоропадський оголосив себе гетьманом.

Читать дальше →