Поріг безсмертя

Начало книги

Я витер хусточкою спітніле чоло і знехотя натиснув на кнопку дзвінка. Спека та ще й до того настирливий головний біль, який дедалі дужчав, настроювали вороже до всього на світі. Я залюбки поїхав би додому і скупався б у ванній, але знав, що це, на жаль, неможливо. Сеньйора де Ліма була не та клієнтка, якої так легко спекатись.

У дверях з'явився Фернандес. Він був уже помітно втомлений.

— Чекає? — запитав я, співчутливо дивлячись на нього.

— Чекає, — він так скривився, немовби в нього боліли зуби.

— Ну, що ж… — промовив я покірно. — Просіть.

Долорес де Ліма швидким кроком перетнула кабінет і, не привітавшися, дещо театральним жестом кинула на письмовий стіл книжку в яскравій обкладинці.

— Що скажете?

Її обличчя, що було живою рекламою косметики, кипіло обуренням.

Знявши сонцезахисні окуляри, я прочитав назву: «Поріг безсмертя»…

Потім відклав книжку.

Голова боліла так само, дарма що я випив порошок.

Читать дальше →