Homo Novus

Начало книги

Сiдаючи за кермо електромобiля, Фiл мугикав якусь пiсеньку i взагалi почувався, висловлюючись технiчно, в оптимальному режимi. Смiливий, нечуваний експеримент завершився навдивовижу щасливо, науковий свiт буде вражений, приголомшений, а його ж, окрiм цих лаврiв, чекає ще й особисте щастя... Отак трагедiя може обернутися... На що вона може обернутись, Фiл не уточнював. Фактом є те, що Аркадiя жива й здорова i незабаром вони одружаться!

Сонце заливало свiтлом усе довкола - i парки обабiч дороги, i вiкна, що зблискували йому навстрiч, навiть сiрий Печерський мiст у сонячному сяйвi здавався ажурним i легким. Лишається обiгнути оцi зеленi Днiпровськi гори i вiн буде в Корчуватому... Аркадiя, люба моя Аркадiя... Мати ж i не здогадується, що ти жива-живiсiнька, здоровша, нiж перед тим...

"А що я їй скажу? - раптом подумав Фiл, уявивши змучену горем, усю в чорному траурi матiр. Лише цiєї митi вiдчув складнiсть, неймовiрнiсть становища. - Справдi... Що сказати - це ясно, як оцей день, а от як сказати! Людина сама поховала доньку, своїми очима бачила її в трунi, ридала, припадаючи до її грудей... 1 оцiй людинi прийти i сказати: а ваша Аркадiя, знаєте, жива-здорова..."

Читать дальше →