Детектор часу

Начало книги

- А тепер буде атракцiон, - сказала Нiна, коли чоловiки повставали iз-за обiднього столу. На її прив'ялому обличчi з'явилась загадкова посмiшка, i жiнка аж помолодiла.

Григорiй Федорович поморщився: дружина кожного разу щось утне. Вони з Мирославом хотiли пройтися в Голосiївський лiс, подихати свiжим повiтрям. Там i порозмовляли б про спiвробiтництво...

Нiна покликала кицьку, i та одразу притрухикала та й почала тертися об її черевички, високо пiднiмаючи чорного пухнастого хвоста.

- Наша Шуша ще не бачила живої мишi! Уявляєте, Мирославе? Вона з квартири не виходила...

"Оце почне демонструвати, як Шуша перестрибує через ногу... роздратовано подумав Григорiй Федорович. - Теж менi атракцiон..."

Стримуючись, щоб не зiпсувати собi настрою, поглянув у широке вiкно. Дерева яскрiли iнеєм, на гiлку сiв здоровенний омелюх, посипався снiжний пилок, птах поводить голiвкою, певне, видивляється, чи нема на лоджiї калини. Надворi так гарно...

Читать дальше →