Кувати долю, а не лихо

Начало книги

                                                              Із  щастя  та  горя  скувалася  доля.

                                                                                          Народна  мудрість

       Галя  прокинулась  вранці – і  до  вікна.  До  неї  сміялось  сонце. Відкрила  квартирку  у вікні і  відчула  як неї  дихнуло  весною. Здивувалась, що нікого уже  в  кімнаті  нема.  «О,  як  довго я спала, – подумала. – Отак  і  прогайнувати   можна такий  чудовий  ранок  через  свої  сонні  мари».

     Останнім  часом мала  приємні сни,  але чомусь,  проснувшись  відразу  їх забувала.  Одне  знала, що  і  цього  разу  снилось щось  незвичне,  цікаве.  Вона почала  поспіхом  готувати  собі  сніданок,  щоб не  спізнитися  на заняття  в кулінарному  училищі.   Ще  два  місяці – і  вона дипломований  кухар.  Вийшла  надвір.  Відчула  ароматний   запах  перших  весняних  квітів,  і  побачила  як  бджоли  збирають  пергу.    Дивується – не вперше  ходить  цією  вулицею до  училища, а  сьогодні  відчуває   в  душі  щось особливе,  приємне,  радісне.  Від  приємного  настрою  її  очі  аж  променіли.  Очима  багато  чого  можна  сказати,  інколи  більше,   аніж  словами. Вдивлятися око  в  око,  зір  в  зір, усміхнувшись – і стає  все  ясно.  Кажуть, що  існує   в  світі  якась  надприродна  сила,  якій  хоче  чи  не  хоче,  а  підкоряється  людина.

Читать дальше →