День мисливців

Начало книги

Все cкінчилося того ж вечора, що й почалося. Джо, Рей і я сиділи за своїм улюбленим столиком у забігайлівці, попереду був цілий вечір, багато балачок і все таке.

Рей сказав, що добре було б знати переможця сьомого заїзду, коли йде шостий. Але Джо вирішив по-іншому. Він сказав:

— У вас, хлопці, на думці тільки війни та скачки. А я допитливий. Знаєте, що б я зробив з машиною часу?

Звичайно, ми захотіли дізнатися, щоб потім вдосталь над ним покепкувати.

Він сказав:

— Якщо б у мене була машина, я б відправився назад на п'ять чи-то п'ятдесят мільйонів років і подивився, що стало з динозаврами.

Ми з Реєм вирішили, що толку в цьому ніякого. Рей сказав, що кого цікавлять, ці динозаври, і я — що вони придатні тільки на те, щоб залишити купи скелетів; знаєте, всякі недоумки ходять по музеях і на них дивляться; і добре, що вони забралися: місце для людей звільнили. Звичайно, Джо негайно ж образився:

— Динозаври — це здорово! Їх було мільйони всяких — великі, як будинок, тупі також, як будинок — всюди. І раптом, в одну мить, ось так, — он клацнув пальцями, — вони щезли. Чому? Ось це я й хотів би дізнатися.

Читать дальше →