Первісна. Дорога на Тір Мінеган

Начало книги

Піднявшись по драбині до середини високого стелажа, Ейрін почула, як на подвір’ї зненацька зчинилася метушня, забрязкали металеві засуви, пронизливо заскреготали петлі на брамі, заглушивши собою нерозбірливі голоси вартових. А коли все стихло, хтось гукнув: „Гей, розійдіться!“ — і до її вух виразно долинуло цокання підков по бруківці.

„Щось зарано вони повернулися,“ — здивувалась Ейрін. Вона піднялася ще на дві сходинки, дістала з полиці книжку, по яку прийшла до бібліотеки, після чого хутенько спустилася вниз, підбігла до найближчого вікна й визирнула назовні.

Саме в цей час через розчинену навстіж браму до внутрішнього двору в’їхали вершники. Але то були не батько з дядьком Рісом та кузеном Лоґаном, як подумала спершу Ейрін, і навіть не п’яний у дим Делвин зі зграєю своїх друзів-гультіпак, а четверо незнайомців — троє чоловіків і молода жінка. Слідом за ними чвалала в’ючна коняка, чий довгий повідець було прив’язано до сідла білої кобили, на якій їхала жінка.

Читать дальше →