Таємниця «Вогняного Ока»

Начало книги

На Джонсовому складі кипіла робота. Матильда Джонс керувала своїм небожем Юпітером і його приятелями Бобом та Пітом. Вона сиділа в садовому фотелі з кованого чавуну біля охайного вагончика своєї контори й орлиним поглядом стежила за хлопцями. А ті розвантажували велику машину з усілякими дивовижами, які Титус Джонс придбав під час останньої поїздки околицями.

— Юпітере! — гукнула тітонька. — Обережніше з цими статуями на кузові! Несіть, дітки, їх сюди та поставте рядком на цьому столі, хочеться їх краще роздивитись.

Вона мала на увазі скульптури видатних людей, акуратно складені на парусині в кузові вантажівки. Якщо бути точним, то це були не статуї, а погруддя, десь уполовину менші від натуральної величини, це були тільки голови та плечі. Такі погруддя подекуди можна побачити в музеях чи бібліотеках.

Юпітер, Боб та Піт вилізли на вантажівку й заходились роздивлятися скульптури. Хлопці сумнівались, що вони впадуть в око покупцям. Усіх погрудь було тринадцять. Від куряви, яка не один рік опускалась на їхню поверхню, вони стали досить сірими. На підставках темніли вирізьблені імена.

Читать дальше →