Мрії збуваються

Начало книги

Зима. Холод. Вечір. У старому підвальному приміщенні горіла одинока свічка.У цьому моторошному місці могли жити тільки пацюки. Але тишу порушували краплі води, що лунали із ржавих труб та сумне дихання похмурого обличчя.

Він вже почав забувати своє справжнє ім'я і не хотів згадувати з того часу як його мама пішла на небо. Дванадцятилітній хлопчик став називати себе Діком. Вже півроку його будинком став підвал, друзями – пацюки, між ними був негласний договір: їжу ділили навпіл і не чіпали один одного.

Кожного дня чумазний хлопчина добував якісь харчі на смітниках та попід різними бакалійними магазинами, світ не без добрих людей. Інколи один чоловік купував Діку смачну булку і віддавав без усіляких запитань. Він не хотів нікому нічого розповідати, щоб потім не опинитись в дитячому будинку.

Лише одне хлопчина знав, що о дев'ятій годині ранку треба стояти біля булочної, і тоді хоч день не треба лазити по смітниках. Деколи той солідний чоловік, в дорогому костюмі і чорній шляпі, купував Діку піццу і чай. Це не була благодійнійність, а був своєрідний ритуал вже протягом трьох місяців. Зі всіх людей невеличкого районного центру лише цей чоловік із сумним поглядом звернув увагу на голодного хлопчика.

Читать дальше →