Рука допомоги

Начало книги

Оксамитовий передзвін селектора, і монотонний голос робота-секретаря:

— Його високоповажність Валка Вахіно, Надзвичайний посол Ліги Кундалоа в Соляріанській Співдружності.

Земляни чемно підвелися, коли він увійшов. Незважаючи на суворі земні умови, — потужне тяжіння й сухе холодне повітря — посол рухався з неспішною грацією, притаманною його расі, і присутні були зайвий раз вражені тим, наскільки гарними бувають люди.

Люди — саме так, бо мешканці Кундалоа були достатньо гуманоїдні розумово й тілесно, щоб виправдати це ймення. Їхня несхожість не була різкою; вона надавала певного шарму, романтичної чужинецькості разом з приємним відчуттям довіри — мовляв, не така вже й несхожість.

Ральф Делтон підняв очі та роздивився посла. Зовнішність Валка Вахіно було типовою для його раси — гуманоїдних ссавців, двоногих, він мав досить мужнє обличчя, що вирізнялося красою дрібних точених рис: високі вилиці, великі темні очі. Трохи нижчий і стрункіший за землян, він пересувався нечутними котячими рухами. Довгі й блискучі синяво-чорні кучері спадали з високого чола на сухорляві плечі, що разюче й приємно контрастувало з насиченим золотавим полиском смаглявої шкіри. Вбраний був у старовинні церемоніальні шати клану Луаї Кундалоа — довгу сріблясту туніку, темно-пурпуровий плащ, прикрашений сузір’ями з металевих леліток і золочені чобітки з місцевої юхти. У витонченій шестипалій руці тримав майстерно різьблений ціпок, символ високих повноважень, якими наділила його рідна планета.

Читать дальше →