Що таке антична філософія?

Начало книги

2) свідомо обмежену бібліографію студій з античної філософії, яка у окремих аспектах може доповнити бібліографічні вказівки, що давалися у примітках;

3) хронологію, що дає змогу взаємно позиціонувати античних філософів, які згадуються у цій книзі.

Ми дуже рідко розмірковуємо над тим, що таке філософія сама по собі[2]. Її надзвичайно важко визначити. Студентів-філософів зазвичай знайомлять з філософіями. Програма аґреґаційного іспиту[3] постійно пропонує їм, наприклад, Платона, Аристотеля, Епікура, стоїків, Плотина і після «темряви» середньовіччя, яку часто ігнорує офіційна програма, — Декарта, Мальбранша, Спінозу, Ляйбніца, Канта, Геґеля, Фіхте, Шелінґа, Берґсона і кількох сучасних філософів. Щоб скласти іспит, потрібно написати роботу, яка продемонструє, що її автор добре знайомий із проблемами, порушеними теорією того чи іншого автора. Інша письмова робота повинна засвідчити здатність розмірковувати над проблемою, яка визначається як «філософська», оскільки регулярно була предметом уваги давніх та сучасних філософів. Здається, тут нічого не бракує. Адже вивчаючи різні філософії, можна отримати уявлення про філософію. Проте історія «філософії» не тотожна історії філософій, якщо розуміти під філософіями теорійні дискурси та системи філософів. Поруч з останньою історією залишається місце для вивчення філософської поведінки та філософського життя.

Читать дальше →